Великий лютневий вихiд з Донбасу

#######

Довгі вісім років необандерівська київська влада цинічно і безжально знущається над жителями Донбасу. Вона вбиває усіх. Не щадить жінок, дітей, людей похилого віку. Чоловіків, які стали на захист своїх сімей і рідної землі, оголошує «сепаратистами», «терористами» і «агресорами».

Цих людей обстрілювали і обстрілюють зараз з гармат і мінометів усіх калібрів. Їх тиснули танками. Їх бомбили з літаків і вертольотів. Їм оголосили блокаду і намагаються заморити голодом.

Якщо досі Донбас живий, то тільки завдяки безкорисливій і братській допомозі Росії.
Неважко собі уявити, що сталося б у Донецьку і Луганську, Горлівці та Ясинуватій, інших містах і селах народних республік Донбасу, якби туди прийшли українські кати та садисти.

Свідченням тому-нещодавно виявлені чергові масові поховання цивільних осіб, включаючи жінок і дітей у містах Сніжне і Первомайську, селищах Слов'яносербськ і Верхньошевирівці.

80 років потому на землі Донбасу знову повторюється велика трагедія.

Тоді, в 1941-му, рятуючись від гітлерівських полчищ, по цих же дорогах бігли на Схід сотні тисяч і мільйони людей. В одних рядах з німецькими фашистами йшли їхні вірні слуги -- українські націоналісти. У тих і інших була одна мета-знищити і вапна під корінь руських.

80 років потому на землі Донбасу знову ллється кров, вмирають діти, жінки, люди похилого віку. Знову оголошена евакуація. Знову потягнулися на Схід потоки біженців.

Починаючи з 2014-го року, на решті, окупованій Україні діє «новий» нацистський бандерівський порядок. Нацизм.

«Патріотом» тепер оголошений тільки той, хто визнає росіян своїми ворогами, кричить кричалку «Москаляку - на гілляку» та практично її реалізує.

Хто говорить російською - той ворог. Агент Кремля. Хто згадає про велику Перемогу радянського народу в 1945 році над фашизмом-той « зрадник». Хто одягне георгіївську стрічку -- того в кутузку. Хто не відмовиться про свою історичну пам'ять -- тому «чемодан -- вокзал -- Росія». Хто не бажає жити в такій Україні -- в катівні СБУ.

Агресивна русофобська пропаганда, що фінансується і підтримується Заходом, досягла небачених меж.

Фактично руських України змусили і змушують під загрозою репресій і навіть смерті зрікатися свого коріння.

Так, так, саме під загрозою смерті, тому що на українському просторі вбивства противників режиму безкарно і цілком легально здійснюють нацистські «добровольчі батальйони» і «ескадрони смерті», керовані з СБУ.

На українській землі залишився тільки один антинацистський і неприступний бастіон -- Донбас.

Всі ці довгі вісім років Росія довго, багаторазово і безрезультатно намагалася привести до тями Київське керівництво. Довготерпінню і витримці Москви можна тільки дивуватися.
Там прекрасно бачили, особливо після трагедії 2 травня 2014 року в Одесі, всю людиноненависницьку суть київського нацистського режиму, який взяв владу після державного перевороту на Майдані.

Але через всі сили Москва переконувала київсько-галицьких недоумків припинити насаджувати нацизм і лити кров. Москва намагалася напоумити Вашингтон і європейські столиці, які посилено допомагали Києву будувати неонацистську бандерівську Україну, відкрити очі. І побачити, якого кривавого монстра вони вирощують.

Єдиним шляхом, який дозволяв порівняно мирно вийти з цього положення, було виконання «Мінська-2». Тільки це дозволяло не допустити подальшого переродження України в неонацистську державу. У лютому 2015 року, після чутливих військових поразок на Донбасі, Україну примусили до підписання фактичної капітуляції.

Але, як показали минулі сім років, ні Київ, ні західні гаранти цього документа Париж і Берлін, не збиралися виконувати умови. Безумовно, в основі такої їхньої поведінки лежала позиція Вашингтона, якому був потрібен український конфлікт для того, щоб утримати свій вплив в Європі і послабити Росію.

До початку 2022 року ситуація почала критично загострюватися. Київ зосередив на кордонах народних республік Донбасу 150-тисячну армію, підтягнув важкі озброєння. Захід почав несамовито звинувачувати Москву в підготовці вторгнення на Україну і призначати дати початку «агресії». Всі заяви Росії у відсутності таких планів навмисно і цинічно ігноруються.

Навряд чи можна сумніватися в тому, що в Кремлі при прийнятті рішень керуються не повідомленнями західних ЗМІ, а даними своїх розвідувальних органів. І точно знають, що Київ, підштовхуваний своїми «західними партнерами», має намір вирішити «проблему Донбасу» за «хорватським сценарієм».

В кінці 2021 року і січні-лютому 2022 року Москва зробила останні зусилля. Вона зажадала від США і НАТО досягти юридичних домовленостей щодо забезпечення стратегічної стабільності. Але Захід відмовився це робити.

Москва попередила про «військову і військово-технічну відповідь» у разі невиконання її вимог і провела військові навчання армій Союзної держави Росії та Білорусії. Строго в призначені терміни Москва оголосила про їх закінчення і почала відведення військ в райони постійного базування.

Але Захід ще більше почав звинувачувати Росію в підготовці наступу на Україну, не звертаючи при цьому ніякої уваги на українські бригади, що виготовилися до удару, поруч з Донбасом.

Це точно говорило про те, що Україну штовхають до наступу на Донбас.

18 лютого о 23 годині за київським часом президент США Джо Байден виступив перед журналістами з питання «конфлікту між Україною і Росією». Він заявив, що «...є підстава вірити, що російські сили планують спробувати атакувати Україну в найближчий тиждень - в найближчі дні».

Ці підлі і брехливі слова Байден вимовив тоді, коли в ЛНР і ДНР була оголошена евакуація, тисячі людей з Донбасу перетинали російський кордон, а Володимир Путін розпорядився організувати їх розміщення, харчування та інше забезпечення, включаючи виплату 10 тисяч рублів кожному біженцю.

Цю брехню цинічний американський президент прорік тоді, коли точно знав і про це, і про те, що ЗСУ обсипає снарядами міста і села Донбасу, українські диверсанти здійснюють терористичні акти, а російська армія йде від кордонів України.

Брехня Байдена, як і всі інші його дії, спрямовані на те, щоб забезпечити інформаційне прикриття української агресії проти Донбасу і Росії.

Обман Байдена має на меті звинуватити Москву в розв'язуванні війни, хоча в реальності справжнім агресором вже стала Україна.

Байден діє в інтересах українських неонацистів-бандерівців. Він їх покриває і надихає на вбивства руських.

Байден, язик не повертається назвати тебе «містером». На твоїх руках тепер сльози і кров жителів Донбасу. Ти точно дотримуєшся традицій американських президентів, майже кожен з яких розв'язував війни.

Тільки повний ідіот після всього цього може подумати, що Україна не вдарить по Донбасу.

І якщо бійка неминуча, то потрібно бити першими.